Шахрайство та фінансові суперечки в Україні нерідко доводиться розв'язувати через суд, і саме так вчинив киянин, якому так і не повернули гроші за подорож, що не відбулася через війну. Шевченківський районний суд Києва зобов'язав туроператора «ТЕЗ ТУР» виплатити чоловікові понад 168 тисяч гривень.
Як повідомляє «Інформатор» із посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень, у березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ТЕЗ ТУР». Ще 23 січня 2022 року він заплатив 108 000 гривень за туристичне обслуговування за чотирма договорами - №263401, №23402, №23403 і №23404. Угоди він уклав через ФОП, яка діяла як субагент туроператора.
Подорож чоловік оплатив, але туристичні послуги так і не отримав: планам завадило повномасштабне вторгнення РФ. У позові він вимагав розірвати чотири договори та стягнути з компанії 165 917,37 гривні, з яких 108 120 гривень - основний борг, 45 649,42 гривні - інфляційні втрати і 12 147,95 гривні - три відсотки річних. Окремо чоловік просив 90 060 гривень компенсації моральної шкоди.
Чому туроператор не зміг уникнути виплат
Суд установив, що киянин неодноразово намагався домовитися з туроператором до суду. 14 квітня 2025 року він звернувся з заявою про можливість використати оплачені кошти для нового бронювання або повернути їх. 26 травня того ж року подав скаргу до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а 15 липня направив вимогу про розірвання договорів і повернення грошей. Відповідач вимоги не виконав, тож справа дійшла до суду.
Компанія пояснювала невиконання договорів воєнною агресією РФ, тобто форс-мажором. Проте суд послався на практику Верховного Суду: лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року має загальний інформаційний характер і не є автоматичним доказом форс-мажору для конкретного зобов'язання. Кожне підприємство має доводити форс-мажор у своєму випадку окремо.
Суд також наголосив: навіть належно підтверджений форс-мажор звільнив би відповідача хіба що від неустойки, але не від нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат за статтею 625 Цивільного кодексу України - адже ці виплати за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.
Зрештою суд розірвав договори та частково задовольнив позов. З ТОВ «ТЕЗ ТУР» стягнули 165 917,37 гривні, а також 3 000 гривень моральної шкоди - замість заявлених 90 060. В решті вимог щодо моральної шкоди відмовили. Крім того, суд зобов'язав компанію сплатити 2 416,52 гривні судового збору на користь держави. Загалом киянин має отримати понад 168 тисяч гривень.
Як туристу повернути гроші за скасовану поїздку
Ця справа - зразок алгоритму для всіх, хто так і не отримав оплачені туристичні послуги. Юристи насамперед радять зафіксувати все письмово: надіслати туроператору офіційну вимогу про повернення коштів або перенесення подорожі на нову дату.
Якщо компанія мовчить або відмовляє, наступні кроки такі: скарга до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або до Держпродспоживслужби, а далі - позов до суду. Окрім основного боргу, турист має право вимагати інфляційні втрати та три відсотки річних за кожен день прострочення, а також компенсацію моральної шкоди - як це і зробив киянин у цій справі.
Раніше Politeka повідомляла, як стягнути гроші з батька, який працює в іншій державі.
Також Politeka писала, через що ПФУ може відмовити у виплатах пенсії по інвалідності.
