Коли виконавча служба накладає арешт на банківський рахунок, це не означає, що людина залишається без жодної копійки. Українське законодавство містить чіткий перелік коштів, на які не можна звертати стягнення — і боржнику важливо знати свої права, щоб ними скористатися.

Як повідомляє Новини.LIVE, адвокат Богдан Янкив детально роз'яснив механізм арешту рахунків та захищені категорії виплат. Сьогодні виконавцю значно простіше отримати інформацію про майно боржника: до автоматизованої системи виконавчого провадження підключені банки, депозитарні установи, нотаріуси, державні реєстратори та сервісні центри МВС. Якщо людина вже є в Єдиному реєстрі боржників, відкриття нового рахунку також не залишиться непоміченим — фінансова установа зобов'язана повідомити виконавця, після чого той може ухвалити рішення про арешт коштів.

Арешт охоплює не лише гроші, які вже були на рахунку на момент винесення постанови, а й ті, що надходять на рахунки, відкриті після цього. Тому просто відкрити нову картку замість заблокованої не вийде.

Скільки грошей залишають на щоденні витрати

Під час воєнного стану для фізичних осіб-боржників діє особливе правило: людина може користуватися одним визначеним поточним рахунком і проводити з нього видаткові операції в межах суми, що не перевищує двох мінімальних заробітних плат на місяць. Станом на 2026 рік це 16 000 гривень (2 × 8 000 грн).

Однак важливий нюанс: такий рахунок не визначається автоматично. Боржник мусить самостійно звернутися до державного або приватного виконавця, який наклав арешт, із заявою, де вказати номер поточного рахунку та назву банку. Заяву можна подати як у паперовій, так і в електронній формі.

Варто пам'ятати: якщо в людини кілька карток, недоторканною буде лише одна. Не можна залишити по одному захищеному рахунку в кожному банку. Кількість виконавчих проваджень також не збільшує суму, якою можна користуватися щомісяця.

Які виплати повністю захищені від стягнення

Стаття 73 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік коштів, на які не можна звертати стягнення. До них належать:

  • допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;
  • одноразова допомога при народженні дитини;
  • допомога при усиновленні дитини;
  • допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
  • вихідна допомога при звільненні;
  • компенсація витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу в іншу місцевість або відрядженням;
  • польове забезпечення та інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
  • окремі види матеріальної допомоги.

Крім того, існують окремі спеціальні рахунки, які взагалі неможливо заарештувати. Це рахунки, пов'язані з електронним адмініструванням ПДВ, сплатою акцизного податку, а також рахунки за програмами компенсації за пошкоджене або знищене нерухоме майно. Якщо виконавець надсилає постанову про арешт такого рахунку, фінансова установа зобов'язана повернути її без виконання в цій частині.

Чому захищені виплати все одно можуть опинитися під арештом

Основна проблема виникає тоді, коли на одному рахунку змішані різні гроші: зарплата, соціальна допомога, інші надходження. У банківській виписці всі ці операції відображаються як звичайні надходження без розподілу за джерелами. Тому для застосування передбаченого законом захисту важливо підтвердити походження коштів та їхнє цільове призначення — тут знадобляться документи, які доводять, звідки надійшли гроші та чому вони не повинні підлягати стягненню.

Що робити, якщо рахунок заарештували

Якщо рахунок уже заарештований, не варто просто чекати, поки виконавець спише гроші. Алгоритм дій такий:

  1. З'ясуйте, хто саме веде виконавче провадження — знайдіть постанову про відкриття провадження або перевірте інформацію в Єдиному реєстрі боржників.
  2. Визначте один поточний рахунок для щомісячних видаткових операцій у межах двох мінімальних зарплат.
  3. Подайте виконавцю заяву (паперову або електронну) із зазначенням номера рахунку та назви банку.
  4. Якщо на картку надходять захищені законом виплати — підготуйте документи, що підтверджують їхнє походження (довідки з державних органів, виписки про соціальні нарахування тощо).
  5. У разі безпідставного списання захищених коштів — оскаржуйте дії виконавця до суду або звертайтеся до керівника органу виконавчої служби.

Знання цих правил дозволяє боржнику зберегти кошти, необхідні для щоденного життя, навіть за наявності боргів та відкритого виконавчого провадження.