Банківські рахунки клієнтів зведуть в один реєстр - відповідний законопроєкт уже готують у парламенті. Міністр фінансів України Сергій Марченко пояснив, як працюватиме єдиний реєстр банківських рахунків та індивідуальних сейфів і які дані про людей у нього потраплять.
Головне, що турбує клієнтів: у реєстрі не буде даних про залишки коштів, рух грошей чи вміст сейфів. Тобто держава не бачитиме, скільки у вас грошей на рахунку, які операції ви проводили і що лежить у банківській скриньці.
Натомість у реєстр внесуть лише ідентифікаційні дані власників рахунків та інформацію про те, у яких банках вони відкриті. Це передбачено законопроєктом №14327-д, а тримачем бази стане Міністерство фінансів.
Спершу цю функцію планували віддати Державній податковій службі, однак депутатські фракції погодилися визначити відповідальним саме Мінфін. Сам реєстр не надаватиме правоохоронцям доступу до залишків чи банківських операцій.
Навіщо реєстр правоохоронцям
За словами міністра, новий інструмент пришвидшить фінансові розслідування. Замість запитів до десятків банків правоохоронці зможуть одразу встановити, у яких установах підозрювані мають рахунки, і звернутися до них за необхідною інформацією.
Водночас детальну інформацію вони, як і раніше, зможуть отримати лише безпосередньо від банків - у межах кримінальних справ і слідчих дій. Для звичайного клієнта, який не фігурує в жодному розслідуванні, нічого не зміниться.
Що це означає для звичайного клієнта
Фактично ваші гроші та історія операцій залишаються конфіденційними. Реєстр - це радше «адресна книга» банківської системи, а не база фінансових даних: вона показує лише, хто і в якому банку має рахунок, але не скільки там коштів.
Чому це ще й про дешевші перекази
Створення реєстру - одна з умов приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Зараз перекази між Україною та країнами Європи проходять додатковий фінансовий моніторинг, а фіксована плата за окремі операції може сягати 20 євро.
Після приєднання до SEPA громадяни та бізнес зможуть переказувати гроші європейським контрагентам швидше й дешевше. Марченко оцінив потенційну економію для України в 100-200 млн євро на рік.
Втім, поки законопроєкт ще не ухвалили: у Верховній Раді на цей час немає достатньої кількості голосів. Міністр зауважив, що Молдова, Чорногорія та Сербія вже просунули відповідні зміни, тоді як в Україні питання затягується.
Раніше Politeka повідомляла, коли банківський рахунок може опинитися під загрозою через квантові комп'ютери.
Також Politeka повідомляла, як отримати доступ до частини грошей, якщо рахунок арештували за борги.
