Перед новим навчальним роком у Львівській області питання безпеки школярів виходить на перший план: 1 вересня діти повернуться за парти, а разом із ними — телефони, Telegram, онлайн-ігри та пропозиції заробити «без зайвих запитань».
За два роки у Львові правоохоронці зафіксували щонайменше чотири справи, у яких російські спецслужби залучали підлітків до підпалів і спроб терактів.
Завдання, яке спершу схоже на гру
Вербування рідко починається зі слів про диверсію чи російські спецслужби. Підлітку пропонують «підробіток»: сфотографувати будівлю, перенести пакунок або виконати простий «квест». Після першої згоди завдання ускладнюють, а коли дитина намагається відмовитися — у хід ідуть погрози, шантаж або вже зібрані про неї дані.
Старша оперуповноважена управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Валерія Івкова зазначає: на першому місці за рівнем небезпеки — ресурси з «легким заробітком», через які зловмисники залучають підлітків до протиправних, а іноді кримінально караних дій, подаючи їх як гру чи квест. Поруч із вербуванням лишаються небезпечні челенджі, кібербулінг, виманювання інтимних фото та доксинг — оприлюднення персональних даних.
Чотири справи у Львові за два роки
Публічні повідомлення поліції та Служби безпеки України показують, як швидко «просте завдання» може дійти від фото чи підпалу до вибухівки. У липні 2024 року у Львові затримали 17-річного та 18-річного місцевих мешканців, які через Telegram отримували вказівки підпалювати автомобілі військовослужбовців. Йшлося про три підпали: Mitsubishi Pajero, Jeep Grand Cherokee та Volkswagen Crafter. У січні 2025 року 18-річного організатора засудили до п'яти років позбавлення волі.
У квітні 2025 року затримали двох учнів професійного училища — 17-річного мешканця Тернопільщини та 18-річного жителя Запоріжжя, які за завданням із Telegram-каналів підпалювали релейні шафи «Укрзалізниці» й знімали результат на відео для куратора. У вересні 2025 року СБУ повідомила ще про дві спроби терактів: 4 вересня затримали 17-річного хлопця з Дніпропетровщини та 16-річну дівчину з Черкащини, які закладали саморобний вибуховий пристрій під авто військового, а за шість днів — двох львів'ян віком 14 і 15 років, які заховали вибухівку у квітковому горщику біля входу до будинку військовослужбовця.
Що зміниться у школах із нового навчального року
Для шкіл безпека 1 вересня вже не обмежується укриттям і перевіркою людей на вході: частина ризику приходить у клас разом із телефоном учня. Заблокувати всі небезпечні повідомлення школа не може, але може навчити дитину розпізнавати схему. Директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска розповів, що системну роботу з кібербезпеки в області почали ще до повномасштабної війни — з видалення російського програмного забезпечення, а згодом організували тренінги й майстер-класи для вчителів та керівників шкіл.
На Львівщині також проводять кібермарафон, де освітянам і школярам пояснюють різні види цифрових загроз. При департаменті діє кризовий комітет, а кіберполіція проводить у школах заняття з кібергігієни, онлайн-шахрайства та безпечної поведінки в мережі, зокрема в межах проєкту «Брама». Із січня 2026 року школи також мають рекомендації МОН щодо фільтрації шкідливого контенту: захист на рівні інтернет-провайдера, налаштування шкільної мережі (DNS-фільтрація, безпечний пошук) і батьківський контроль на пристроях.
Сигнали, які не варто списувати на «підлітковий вік»
МОН та правоохоронці радять дорослим звертати увагу, якщо дитина раптом має гроші чи нові речі, приховує незрозуміле листування або отримує прохання щось сфотографувати, забрати зі схрону чи віднести за вказаною адресою. Насторожити мають і різкі зміни поведінки: тривожність після повідомлень, страх, уникання розмов, нічні виходи з дому. Окремий сигнал — розмова про «легкий заробіток» без зрозумілого роботодавця чи пояснення, за що платять.
Вербувальники можуть переконувати неповнолітніх, що через вік їм нічого не загрожує. Це неправда: кримінальна відповідальність за низку тяжких злочинів, зокрема умисне пошкодження майна та диверсію, може наставати з 14 років.
Що робити, якщо дитині вже написали
Найголовніша допомога від батьків і вчителів — довірливі стосунки, а не допит чи погроза забрати телефон. Якщо дитина вже відповіла, надіслала фото або погодилася на перше завдання, це не означає, що допомоги більше немає: чим раніше про ситуацію дізнаються дорослі й правоохоронці, тим більше шансів зупинити наступне завдання.
Не видаляйте листування і не блокуйте акаунт до фіксації доказів: збережіть скриншоти повідомлень, посилання на профілі й канали, нікнейми, ID користувачів, номери телефонів і платіжні реквізити. Не виконуйте нових вказівок і не намагайтеся самостійно «викрити» куратора. Якщо в повідомленнях є завдання забрати пакунок або підійти до авто, військового об'єкта чи залізниці — не торкайтеся підозрілих предметів, відійдіть на безпечну відстань і телефонуйте 102.
Про спробу вербування можна повідомити через систему електронних звернень кіберполіції або на гарячу лінію 0 800 505 170. Телефон довіри СБУ — 0 800 501 482, короткий номер — 1516.
Раніше Politeka повідомляла, подорожчання продуктів у Львівській області: як магазини підняли ціни.
Також Politeka повідомляла, безкоштовне житло для ВПО в Львівській області: які варіанти наразі запропоновано.
