Зміни в школах з вересня зачепили не лише шкільні програми, оцінювання та харчування — формат самих уроків тепер напряму залежить від повітряних тривог. У перші дні навчального року постійні тривоги змусили школи оперативно міняти розклад: заняття можуть проходити очно, в укриттях, у змішаному форматі або дистанційно.
У цьому навчальному році до перших класів пішли понад 243 тисячі дітей, повідомляє Міністерство освіти і науки. Це майже вдвічі менше, ніж у 2018/2019 навчальному році, коли першачків було близько 455 тисяч. Зараз за кордоном навчаються приблизно 315 тисяч українських дітей — тенденцію у відомстві пов'язують зі зниженням народжуваності та виїздом родин із дітьми через війну.
Як навчатимуться діти в Києві: кілька моделей одразу
У Києві передбачили одразу кілька варіантів навчання. Як повідомляє Фокус, міська влада розглядає проведення уроків безпосередньо в укриттях для молодших класів, змішане та дистанційне навчання для решти, а також можливість роботи шкіл у другу зміну.
«Рішення можуть бути тимчасовими і змінюватися залежно від загрози атак дронами та ракетами, але передусім їх ухвалюють в інтересах безпеки дітей і працівників», — пояснив заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський. Одна з моделей, яку зараз розглядають, — очне навчання в укритті для початкової школи та окремий простір, де частина учнів середніх і старших класів зможуть продовжувати заняття онлайн під час тривоги, розповіла директорка Департаменту освіти КМДА Олена Фіданян.
Кожна школа обиратиме оптимальну модель самостійно — з огляду на кількість учнів, місткість і стан укриття та поточну безпекову ситуацію. Батьки, зі свого боку, зможуть обирати доступний формат навчання з тих варіантів, які пропонує конкретна школа.
Підземні школи: скільки вже працює і скільки ще збудують
На прифронтових територіях, де тривоги можуть тривати майже цілодобово, рятують підземні школи. За даними Верховної Ради, зараз повноцінно функціонують 100 таких закладів, а ще 113 планують добудувати до кінця 2026 року. Загалом 83% школярів і 82% вихованців дитсадків в Україні мають змогу перебувати в укриттях під час повітряних тривог.
Утім, навіть за наявності укриттів проблем із навчанням не меншає. Учителька історії з Сумської області Ірина Сидоренко розповіла, що торік половина її учнів не могли під'єднатися до занять — не було ані інтернету, ані світла через віялові відключення. «У багатьох регіонах буде дистанційне навчання, навіть молодших класів», — прогнозує вона і додає, що часи зараз важчі, ніж під час ковіду.
Хто має платити за комп'ютери та інтернет для дистанційки
Техніка для дистанційного навчання — окреме гостре питання. Соціолог Юрій Гаврилечко наголошує: якщо під час пандемії дистанційку запроваджували без видимих причин, то тепер причини вагомі — війна реальна, і іншого виходу часто немає. «Як мінімум у кожного школяра і вчителя мають бути комп'ютер, зв'язок, електрика та інтернет», — зазначає він.
Експерт переконаний: розповіді про те, що купувати комп'ютери дітям зобов'язані батьки, взагалі не повинні підніматися. «Завдання дати дитині можливість здобути середню освіту — завдання держави», — вважає Гаврилечко. Кошти, на його думку, слід виділяти і з центрального, і з місцевих бюджетів, на які переклали відповідальність за середню освіту майже в усьому, окрім зарплат учителів.
Що варто уточнити батькам у школі
Попри те, що рішення про формат ухвалює школа, батьки можуть обирати доступний варіант із тих, які пропонує конкретний заклад. Перед початком занять варто з'ясувати у школи: чи облаштоване укриття і чи вистачає в ньому місць, чи зможе дитина за потреби підключитися до уроку онлайн, а також чи забезпечений заклад генератором на випадок відключень світла.
Проблеми з харчуванням: чернівецький скандал
Уже з перших днів навчання виникли й проблеми з харчуванням. Приводом для скандалу став допис військовослужбовця Віталія Олійника, який опублікував фото скромного обіду зі шкільної їдальні Чернівців. Історія швидко розлетілася мережею і знову підняла питання якості та вартості шкільних обідів.
Раніше Politeka повідомляла, зміни в школах у Дніпрі: що чекає на учнів і батьків.
Також Politeka повідомляла, чому добрі оцінки більше не гарантують знань.
