Мобілізація та правила ТЦК знову опинилися в центрі дискусії — цього разу через заяву Німеччини про готовність допомогти Києву встановити особи українських чоловіків, які перебувають на території ФРН. Як повідомляє Главред із посиланням на Reuters, глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що українські чоловіки призовного віку «повинні повернутися в Україну», а Берлін готовий поділитися з українською стороною наявними адміністративними даними про них.
Свою ініціативу міністр обґрунтував тим, що німецька держава вже володіє великим обсягом інформації. «Зрештою, ми знаємо, хто тут живе, хто, наприклад, отримує допомогу із соціального забезпечення, хто тут зареєстрований і в кого є дозвіл на проживання», — сказав Вадефуль. За офіційними даними німецьких органів влади, наприкінці минулого року в Німеччині перебувало близько 328 тисяч українських чоловіків.
Що змінилося в правилах тимчасового захисту в ЄС
Заява міністра прозвучала на тлі зміни правового режиму для українців у Євросоюзі. Рада ЄС продовжила тимчасовий захист для тих, хто виїхав через повномасштабну агресію Росії, ще на рік — до 4 березня 2028 року. Документ набув чинності 5 серпня 2026-го.
При цьому для нових заявників з'явився додатковий фільтр: статус тимчасового захисту не отримають ті, хто не зможе підтвердити виконання військових обов'язків за українським законодавством. Країни-члени можуть вимагати відповідні документи чи інші докази. Обмеження стосується лише заяв, поданих після набуття чинності рішенням. Тих, хто вже користується тимчасовим захистом і безперервно зберігає цей статус, нові правила не зачіпають.
Чому примусового повернення не буде: пояснення адвоката
Практичну вагу заяви глави німецького МЗС ставить під сумнів адвокат Юрій Демченко, який спеціалізується зокрема на законодавстві Німеччини. У коментарі для ТСН він пов'язав риторику міністра з виборчим циклом у ФРН і назвав її «політичним популізмом, який не має нічого спільного з реальністю».
Ключова перешкода, за словами адвоката, лежить у площині обробки персональних даних. «Тут є законодавство про захист персональних даних. Просто так узяти і передати по запиту України не можна. Потрібна процедура. А ось питання депортації тут не стоїть», — пояснив Демченко.
Навіть сам факт встановлення місця перебування людини нічого не змінює, адже українська сторона в більшості випадків уже про це знає. Адвокат звернув увагу, що чимало його клієнтів під час оновлення військово-облікових даних у застосунку «Резерв+» самостійно вказували зарубіжну адресу проживання — саме для того, щоб ТЦК не надсилали штрафи помилково.
«Мобілізація триває лише на території України, за кордоном вона відбуватися не може», — наголосив адвокат. Юридичного інструментарію для примусового повернення теж немає: між Києвом і Берліном діють угоди, але жодна з них не передбачає передачу людини через невиконання військових обов'язків. Повернути особу з ФРН можна лише за порушення нею закону на німецькій території.
Що робити чоловікам, які живуть у Німеччині
Теоретично зміни можливі, однак їхня реалізація на практиці малоймовірна через темпи європейського нормотворення. «Для цього потрібно переписати європейське законодавство, німецьке, потрібно підписати угоди. З урахуванням того, як у Європі відбувається нормотворча діяльність, може пройти 2–3 роки», — додав Демченко.
Для українців, які вже перебувають під тимчасовим захистом у Німеччині, нові вимоги ЄС не діють. Водночас чоловікам призовного віку варто пам'ятати кілька правил:
- Своєчасно оновлювати військово-облікові дані в застосунку «Резерв+», за потреби вказуючи актуальну закордонну адресу проживання.
- Не плутати вимоги за кордоном із повісткою в Україні: мобілізаційні заходи проводяться лише на території України.
- Нові заяви на тимчасовий захист у країнах ЄС можуть вимагати документи, що підтверджують виконання військових обов'язків, — це стосується лише тих, хто подається після 5 серпня 2026 року.
Схожі настрої звучать і в інших країнах ЄС. У Варшаві вважають логічним, що особи, які не мають права на законний виїзд з України, не повинні отримувати статус захисту в європейських країнах. Чехія також розглядає обмеження надання тимчасового захисту українським біженцям — зокрема чоловікам працездатного віку.
Раніше Politeka повідомляла, права військових та мобілізація: що виявили під час перевірки ТЦК.
Також Politeka повідомляла, мобілізація в Україні: адвокатка пояснила, що ТЦК можуть і чого не мають права робити.
