Страх невідомості виявився сильнішим за небезпеку, до якої люди вже звикли. У Херсонській області чимало жителів досі не наважуються виїхати з прифронтових сіл і міст, навіть коли влада офіційно оголошує евакуацію. Про цей внутрішній бар'єр відверто написали в Херсонській обласній військовій адміністрації.
«Здається, що під обстрілами небезпечно, але все знайоме, а в безпеці ніхто не чекає», — пояснили в ОВА. Люди тримаються за звичний побут, сусідів і рідні стіни, а перспектива почати життя з нуля в незнайомому місці лякає більше, ніж щоденні прильоти.
В обласній адміністрації не прикрашають реальність: переїзд не буде легким. Доведеться залишити дім, шукати житло, оформлювати документи та пристосовуватися до нового середовища. Однак ціна відмови від евакуації вища — залишитися під постійними обстрілами, особливо коли в родині є діти чи літні люди.
Евакуація з Херсонщини безкоштовна, її організовує обласна влада разом із волонтерами та благодійними фондами. Насамперед вивозять найбільш уразливих: сім'ї з дітьми, людей з інвалідністю, маломобільних і самотніх літніх мешканців.
Що робити, якщо наважилися виїхати
Щоб потрапити на евакуаційний рейс, достатньо звернутися до місцевої військової адміністрації, сільської чи селищної ради або залишити заявку на гарячій лінії області. У заявці зазначають кількість людей, їхній вік, наявність дітей і тих, хто потребує особливого догляду, а також адресу, з якої потрібно забрати.
Після виїзду людей не залишають сам на сам: допомагають із тимчасовим житлом, оформленням статусу внутрішньо переміщеної особи, а за потреби — з гуманітарною допомогою та речами першої необхідності. Саме відсутність такої підтримки й лякає тих, хто досі вагається.
В ОВА радять не чекати загострення: якщо є можливість виїхати в безпечніший регіон, це варто зробити якомога раніше. Пережити складний період далеко від лінії фронту безпечніше, ніж сподіватися, що «цього разу пронесе».
