Столичний міський голова Віталій Кличко воліє витрачати бюджетні гроші на власні піар-проєкти, через що кияни досі змушені користуватися забрудненою водою

Про це повідомив голова політичної партії “Рідна країна” Микола Томенко.

“Багато років мер Кличко обіцяв, що кияни зможуть пити воду з-під крана без шкоди для здоров'я. Про те, що вода з крана досі небезпечна знають усі. Але дуже мало киян знають, що на виконання цієї обіцянки витрачена велика кількість коштів. А тепер звернемося до фактів. Мер Києва обіцяв, що вже у 2015 році більшість столичних водопровідних станцій буде оснащена сучасним очисним обладнанням, яке дозволить киянам отримувати питну воду з крана”, - нагадав Томенко.

За його словами, не дивлячись на це, у 2020 році в Києві є дві станції, які постачають воду до водопровідної мережі міста та деяких прилеглих територій. Дніпровська насосна станція введена в експлуатацію у 1939 році, її проєктна продуктивність – 600 тис. м куб. на добу. Деснянська станція була запущена у 1961 році, її продуктивність – 1 млн 80 тис. м куб. на добу.

Зазначимо, що крім станцій очищення до водопровідної інфраструктури належать ще й трубопроводи, якими рухається вода, деякі з яких були прокладені ще у 60-ті роки минулого століття. Більшість з цих труб виготовлені з чавуну, вони піддаються корозії і біологічному обростанню. Внаслідок цього спостерігається вторинне забруднення води мулом, іржею і біологічними організмами.

“З чого ж складається наша «питна» вода, окрім, власне, води? З марганцю, який залишає наліт на сантехніці, а також шкодить здоров'ю. З нітратів, алюмінію, а наостанок до цього коктейлю додається хлор. То, може, Київ просто приречений на погану воду? Може в нас немає на це грошей, технологій? Виявляється, є! Наприклад, в столиці успішно функціонує насосна станція "Виноградар-1", яка забезпечує дійсно питною водою близько 50 тисяч жителів району. Тут для очищення води використовують не хлор, а гіпохлорит натрію. Коштувало це місту 32 млн грн. Чи багато це? Для порівняння, сходи на Воздвиженку коштували 89,3 млн грн. Тобто Кличко на ці гроші, витрачені на його піар-проєкт, міг забезпечити чистою водою ще майже 150 тисяч киян. Але це не так важливо, про це не напишуть гарний пресреліз, чи не так? А скляний міст на Володимирській гірці коштував 419 млн грн. Порахуйте, скільки це забезпечених питною водою киян? Але ж це не покажеш іноземній пресі, так, пане мер? Питна вода – ще одна обіцянка, яка виявилася цяцянкою і яку мер Кличко лишив без виконання”, - констатував Микола Томенко.