Мобілізація в Україні продовжує викликати активні суспільні дискусії, і напередодні 1 вересня увага знову прикута до питання військового обліку жінок. Приводом для нової хвилі обговорень стали одразу три петиції, зареєстровані на сайті Кабінету міністрів протягом серпня 2026 року.
Перша ініціатива пропонує поширити військовий обов'язок на працездатних жінок без дітей, зберігаючи гарантії для тих, хто виховує дітей. Друга — зрівняти базові правила виконання військового обов'язку для чоловіків і жінок з урахуванням віку, стану здоров'я, спеціальності та потреб ЗСУ. Третя — зробити військовий облік жінок обов'язковим і передбачити для них військову підготовку та призов на рівних із чоловіками. Водночас реєстрація петицій не є законодавчою зміною — це лише пропозиції громадян, які можуть бути розглянуті, якщо наберуть необхідну кількість підписів.
Чинна редакція Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» прямо передбачає: жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу або залучені до робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час виключно на добровільній основі. Жодних змін до цієї норми станом на 25 серпня 2026 року не ухвалено.
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко категорично відкинув можливість примусової мобілізації жінок. «Жодної мобілізації жінок в Україні не відбувається і не відбуватиметься. Жінки йдуть до армії виключно добровільно», — наголосив він. Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук також не підтримала ідею обов'язкового призову українок, зазначивши, що натомість Україна потребує більше ракет і посилення тиску на Росію.
Водночас колишній міністр оборони Олексій Резніков висловився за розширення участі жінок в обороні, посилаючись на досвід Ізраїлю. За його словами, йдеться не про направлення всіх українок на передову, а про залучення до операторських, логістичних та інших спеціальностей у тилу — що дало б змогу передислокувати чоловіків ближче до фронту. «Гендерна рівність означає, що жінки теж повинні служити в армії. Тоді ми одразу збільшимо мобілізаційний ресурс удвічі», — сказав екс-міністр.
Колишній спецпредставник США генерал Кіт Келлог також підтримав ідею служби жінок: «Моя відповідь — так. Тому що вони воюють анітрохи не гірше за чоловіків». Він нагадав, що його донька закінчила військову академію США та брала участь у війні в Афганістані.
Які жінки підлягають військовому обліку зараз
Військова юристка Лілія Калашнікова пояснила: нинішня система не передбачає загального примусового призову українок. Обов'язки з обліку стосуються передусім окремих професійних категорій. До них належать жінки з медичною та фармацевтичною освітою, а також представниці інших спеціальностей, споріднених із військово-обліковими — зокрема у сфері зв'язку, обчислювальної техніки, картографії, геодезії, харчових технологій, поліграфії тощо. Повний перелік спеціальностей затверджений наказом Міністерства оборони.
Що зміниться з 1 вересня
Попри активні дискусії, з 1 вересня 2026 року жодних нових правил щодо мобілізації жінок не запроваджується. Жінки, які перебувають на військовому обліку, і надалі можуть бути призвані лише за власним бажанням. Генеральний штаб, за словами колишньої заступниці міністра оборони Анни Маляр, є ключовим органом, який визначає реальні потреби в людських ресурсах, і його офіційні розрахунки в попередні роки не свідчили про необхідність примусової мобілізації жінок. «У дискусії, яка знову розгорілася навколо цього питання, крапку має поставити Генеральний штаб — на підставі розрахунків і визначення реальної потреби Збройних Сил», — заявила Маляр.
Раніше Politeka повідомляла, мобілізація в Україні: що вирішив суд, коли лікаря з відстрочкою не випустили у відрядження.
Також Politeka повідомляла, мобілізація в Україні: коли можуть переглянути правила та кого торкнуться зміни.
